ЗАКОН І ТИ
Глава «Закон і ти» з книги «Детектор лестощів» Емми Піньковської запросила мене поміркувати над цілим рядом тем:
І хоча увага в главі приділяється закону дзеркального відображення, я звернулась до змісту поняття законослухняність у контексті самопізнання і самовдосконалення і знайшла в інших книгах Емми Анатоліївни наступні пояснення.
«По суті, людство ділиться на відносно законослухняних і тих, хто відносно порушує закони. Термін «відносно» використаний задля того, щоб підкреслити, що абсолютно слухняних закону людей, як і абсолютно його порушуючих немає. Не лише тому, що усі Закони Космосу пов’язані і взаємозалежні, але і тому, що їх велика множина, а осягнення відбувається послідовно, за мірою розвитку свідомості і просування вперед шляхом знань.
От і виходить, що найбільш добросердна і старанна людина через своє незнання інколи може порушити закон, їй невідомий.
Різниця оцінювання і покарання з Небес відбувається в залежності від того, яким чином людина порушила даний закон.
Випробування на знання і слухняність законам бувають настільки різноманітні, що самій людині часом складно роздивитися, що саме у цей момент зустрічі чи судження як раз і був (або не був) зданий залік на знання певного закону. Кожне «незараховано» доведеться перездати. Правила такі, що якщо у малому не побачив порушень, то випробування подвоюється, щоб ти помітив і відреагував гідним чином. Може статися, що знову залік не буде зданий. Не побачив свої дії, слова чи думки, що йдуть врозріз із положеннями закону, який пізнаєш. Що тоді?
Перездавати доведеться, але ситуація ускладниться ще вдвічі. Це може виглядати як велика неприємність, навіть нещастя, навіть горе чи трагедія за земними судженнями.
Все планується в Небесах, все з усіма на землі відбувається у суворому порядку. І якщо при найбільшому потрясінні людська свідомість не здає залік на знання закону, не зуміє пройти випробування на довіру, на силу духу, то така свідомість усувається тимчасово від наступної стадії осягнення цього закону.
Процес прийняття способу життя виключно добровільний. Виявляє людина добру волю – процес іде. Виявить неприйняття закону – процес теж іде. Але процес цей протилежний першому. І його можна назвати витісненням, а не вміщенням у свідомість норм і правил.
Закони Космосу – це закони Добра. Але існує на землі і зло зі своїми претензіями. Якщо вміщувати закони Добра, то із свідомості витісняється те, що від зла. Головне – обрати шлях на початку: Любові і Світла чи ненависті і темряви. А далі доведеться працювати над подоланням власних сумнівів, страху, гордині і страждань» [2, с. 762-763].
Глибину і масштабність завдання саморозвитку своєї законослухняності можна спробувати зрозуміти, проаналізувавши свої взаємини з законами Вищого порядку:
«Перевір себе: ти добре розумієш, бачиш чи відчуваєш дію законів (3х3) у їхній взаємодії і взаємозалежності?
Мова йде про:
Як ти співвідносиш свої досягнення у справі осягнення перелічених законів? Ти вже усі ці трійці:
- зрозумів;
- прийняв;
- умістив;
- опанував;
- застосовуєш у житті свідомо;
- вмієш аналізувати успіх і невдачу;
- вмієш вносити корекцію, щоб змінити ситуацію до позитиву?
Тепер згадай: ти можеш сказати, що постійно упізнаєш «під час бою» дію того чи іншого закону у ситуаціях, особливо неприємних для тебе?
Перевір, чи вірно ти розумієш формулу:
- Ти і закон;
- Ти до закону;
- Ти із законом;
- Ти у законі;
- Закон з тобою;
- Закон в тобі;
- Закон через тебе» [3, с. 290-291; 4, с. 48-49; 108-109].
«Уміння жити не приходить до людини саме по собі. Воно не дарується їй від народження. Як раз і народжується людина на Землі для того, щоб навчитися жити на ній серед різноманітності людей, різноманітності мінерального, рослинного і тваринного царств Природи. Живучи своє власне життя, потрібно навчитися не порушувати основних законів Буття. Зуміти пізнати себе, своє місце в Еволюції, на планеті, в країні, в місті, в колективі і у власній родині» [2, с. 266].
Література
Зображення згенеровано ШІ