РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ МИСЛЕННЯ У САМОПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Для розвитку культури мислення вкрай необхідна дисципліна. Упорядковане мислення допомагає людині організувати подальший розвиток розуму. Розумно мисляча людини самостійно піклується про власний інтелект.
Інтелект – розвинений розум, здатність до міркувань.
Інтелектуал, набуваючи і вдосконалюючт здатність до міркувань, захоче стати ерудитом.
Ерудиція – начитаність, глибокі пізнання у якійсь науковій сфері.
Ерудована людина починає сходження драбиною мудрості.
Мудрий – той, хто володіє великим розумом, який заснований на знаннях і життєвому досвіді.
У свідомому розвитку широти свого мислення необхідно опанувати такі його характеристики як:
Навчившись розміркувати так як описано у перших шести пунктах, суб’єкт самопізнання помітить значне зменшення недоцільних думок, слів, дій, та збільшення тих, які йому стають зрозумілими, а оточуючим – корисними і цікавими. Крім того, всі його комунікації стають грамотними, а отже – законослухняними, що підвищує соціальну значущість такого індивіда [4, с. 795].
Подальший розвиток культури мислення передбачає опанування наступних сходинок уміння міркувати:
Таке послідовне просування до високого рівня культури мислення (п. 5-7) буде цікавим і необтяжливим для людини дисциплінованої і самоорганізованої.
Дисципліна (за визначенням тлумачного словника) – 1. Обов’язкове длявсіх членів якогось колективу підпорядкування встановленому порядку, правилам. 2. Самостійна галузь певної науки.
Так, дисципліна (як підпорядкування встановленому порядку) у вчинках досягається вихованням і знанням законів, норм і правил, прийнятих у соціумі.
Дисципліна мовлення набувається людиною паралельно з освітою.
Дисципліна мислення проявляється у відповідності з досягненнями виховання і освіти [4, с. 796, 799].
Перебування на низькому рівні культури мислення (що відповідає пунктам 1-3 вищевказаних переліків) актуалізує самопізнавальну діяльність розумно мислячого індивіда, спонукає його розширяти в ній знання, підвищувати грамотність та освіченість. Радість від набутих знань про свої можливості, здібності, ступінь розвитку переводить мислення такого суб’єкта на середній рівень (пункти 3-5), де воно набуває рис упорядкованості, систематизації, уніфікації, корисності та обумовлює логічний процес гармонізації емоційно-чуттєвої й ментальної сфери людини, спонукаючи її професійно застосовувати результати своєї інтелектуальної праці. Проявлена активність у самовдосконаленні ментальної сфери через укріплення позитивного мислення й поглиблення ерудованості допоможе опанувати характеристики культури мислення високого рівня, зокрема цілеспрямованість, ємність, універсальність, унікальність. Таку людину сучасники назвуть мудрою, благородною, гармонійною.
Ментальність (тлум. словник) – образ думок, сукупність розумових навичок і духовних установок, притаманних окремій людині чи суспільній групі (нація, народ).
Менталітет (тлум. словник) – скупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що проявляються в культурі, мові, поведінці тощо; світосприйняття, умонастрій; психологія нації.
Психологія (тлум. словник) – наука про процеси, закономірності, розвиток психічної діяльності людини.
Ментальна валеологія – наука про образ думок, що містить рекомендації щодо взаємин людини з людиною в залежності від розвитку розумових і моральних якостей, притаманних як окремому індивіду, так і суспільній групі (колективу, нації, народу), що знаходять своє відображення у психічній діяльності [2].
Ментальний імунітет – образ мислення індивіда, який отримав виключне право протистояти духовному, моральному, громадянському беззаконню і вміщує світосприйняття гуманіста, умонастрій миротворця [1, с. 17].
Критерієм наявності ментального імунітету є позитивне, логічне, конструктивне мислення, виражене у швидкому розпізнаванні демагогії, а також стійкість до лестощів і хитрощів опонентів.
Демагогія(тлум. словник) – 1. Заснований на умисному викривленні фактів вплив на почуття, інстинкти малосвідомої частини мас; цілеспрямований вплив на почуття, інстинсти людей для досягнення власної мети; 2. Міркування чи вимоги, засновані на грубо однобокому тлумаченні чогось.
Перевірити наявність і якість особистого ментального імунітету можна за наступними симптомами:
Укріплення ментального імунітету складається з наступних послідовних етапів:
Миролюбні думки неодмінно призведуть до оновлення лексики і поведінки у побуті, у соціальних взаєминах, наодинці з самим собою. Розумно мисляча позитивними категоріями людина, у якої розвинена сила волі, неодмінно зможе укріпити свій ментальний імунітет та стати більш ментально-душевно здоровою [3].
Список використаної літератури
Реріх М. Червоні коні (Коні щастя), 1925 (холст, темпера)