Діяльність організації
Бібліотека
Медіатека
СПОГАДИ ПРО ТАТА "ФЛОМАСТЕРИ ДЛЯ УЛЮБЛЕНИЦІ"
Наталія Шапошник,
Товариство жінок м. Фастова
Була зима. Одного разу я пішла гуляти до подружки Лєнки. Сьогодні нам було чим зайнятися – їй купили фломастери і ми цілий день малювали. У дитинстві та юності я напрочуд гарно малювала (не без підтримки мами і тата). Прийшовши додому перше, про що я розповіла – це про чудові фломастери, яких – О, Боже! – у Ленки аж 12 штук різних кольорів.
 |
Хто навчався у школі на початку дев’яностих, той пам’ятає, яким дефіцитом тоді були звичайні фломастери. Вони називалися «Етюд». Продавалися: 12 кольорів у пластиковому пеналі і 18 (справжній шик!) у прозорому пластмасовому циліндрі. Після моєї розповіді, тато мовчки почав вдягатися (мабуть це був вихідний, тому що він знаходився вдома, коли я прийшла) і пішов кудись у заметіль. Надворі вирувала зима. З неба падав величезний лапатий сніг, дув пронизливий зимовий вітер, який видавлює з очей непрошені сльози. Подруга Лєна жила поруч з нами, тому для мене не було особливої проблеми прибігти такою негодою додому. А для того, щоб у таку «славну» погоду йти кудись далеко, потрібна вагома причина. І такою причиною для мого тата була незрівнянна ні з чим любов до мене. Коли він повернувся, схожий на Діда Мороза (так його замело снігом), я вибігла у кухню, де у нас за сумісництвом була вішалка для верхнього одягу, тому що знала: тато обов’язково принесе щось смачненьке. |
Моєму здивуванню і щастю не було меж, коли з внутрішнього карману куртки татко дістав і простягнув мені фломастери «Етюд» – аж 18 кольорів!!!
По цей день я не знаю, де він зміг їх тоді дістати? Не інакше як зустрів доброго чарівника і той йому у цьому допоміг, розуміючи як потрібна така «дрібниця» люблячому батьку саме зараз, саме сьогодні…