Діяльність організації
Бібліотека
Медіатека
 |
ОДА МАТЕРИНСТВУ
|
Чи кожен з нас міг би дати гідну відповідь на запитання: «Що особисто Ви зробили для свого міста (краю), щоб побачити його таким, як Вам хотілося б?». Для цього потрібно бути патріотом.
Патріот – віддана людина, яка ставиться з любов’ю до свого народу і Батьківщини, готова до будь-яких жертв і подвигів [1, с. 81].
Я беру на себе відповідальність віднести до патріотів свого міста, краю, країни Білоцерківську родину скульпторів Василенків.
А підстави для цього такі.
 |
Біля парадного виходу з Білоцерківського пологового будинку нещодавно з’явилась скульптурна композиція «Лелеченя», теплого кольору персика, світла, стрімка і тендітна. Це робота молодшого з Василенків (сина) Максима Юрійовича, – магістра Національної Академії образотворчого мистецтва та скульптури в Києві, лауреата молодіжної літературно-мистецької премії ім. Вінграновського. Монумент створено в знак безмежної вдячності родини медперсоналу, який зробив усе можливе й неможливе, щоб три десятиліття тому з’явився на світ Максимко, якому Бог вже змалечку дарував талант до малювання та ліплення. |
На сьогодні творчій доробок Максима Юрійовича немалий.
Це й погруддя українського письменника І.С. Нечуя-Левицького, яке родина подарувала музею його імені, що функціонує в Білоцерківській школі № 21. Також приклав скульптор свої здібності, знання і руки до відтворення за світлинами та малюнками відомої білоцерківцям «Колонади суму» з родиною пеліканів зверху, розташованої у дендропарку «Олександрія».
А захистити молодому митцю на «відмінно» звання бакалавра допомогла скульптура Олександри Василівни Браницької.
Ось так проявляється незрадливе, змалечку народжене почуття закоханості в рідне місто, парк «Олександрію».
Та повернемось до «Лелеченяти». Образ лелеки, улюбленого птаха нашого народу, має в собі кращі риси українця: налаштованість на родинний уклад життя, очікування бажаного народження дитини, батьківську відповідальність за народженого.
Як на мене, то скульптура М. Василенка є гімном красі кохання, ні з чим незрівняному почуттю материнства, батьківства, щасливому дитинству.
Коли більшість у місті, краєві, країні зуміє побудувати свою міцну сім’ю, то й держава зміцниться, що важливо для всіх і кожного.
Мати скульптора, Марина Іванівна, – енергійна, активна, позитивно налаштована, сповнена ідей – розповіла про історію створення монумента, а я пригадала наведену в книзі «Хто ти?» Е. А. Піньковської схему руху від духовного зародження думки до її матеріального втілення [1, с. 18]:
спонукання – думка – мрія – бажання – знання – дія,
причому:
хороша думка – хороша мрія – хороше бажання – хороші знання – хороші дії.
Від народження ідеї у матері до відкриття скульптури пройшло ні мало, ні багато – 9 років.
Ідея знайшла відгук у думках сина-скульптора, перетворившись у мрію і бажання таким чином виразити свою подяку не тільки лікарям, а й люблячим батькам, і за право на життя, і за їхню повсякденну готовність підтримати, допомогти. Знання, отримані в Академії та набуті досвідом попередніх робіт, мудрі поради батька, теж скульптора, спрямували на хороші дії, кінцевим результатом яких стало створення монумента.
До речі, Марина Іванівна називає композицію «Материнство». «Нічого подібного ні в одному місті України я не виявила, хоча цим цікавилась», – поділилась вона зі мною.
Хороша ідея втілена, як на мене, вдало. Мешканці нашого міста і гості отримали в подарунок ще один затишний, цікавий, створений з добрими намірами, куточок. Переконатись у цьому може кожний бажаючий, якщо підійде до центрального входу пологового будинку, і споглядатиме скульптуру, яка дихає позитивом.
Я ж особисто уклінно дякую шановним Василенкам за цей прояв духовності, за патріотичну громадянську позицію, й пишаюсь тим, що мешкаю з ними в одному місті.
Література
1. Пиньковская Э. А. Кто ты? / Серия книг «Спаси и сохрани». Том 1. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2011. – 814 с.
Зображення взято з: http://www.bc-rada.gov.ua/node/2656 та http://www.baby.ru/blogs/post/84577169-7232710/