Зарегистрируйтесь на нашем сайте, чтобы получить дополнительные возможности!

Спасибо за регистрацию!

Авторизация
Russian Ukrainian

САМОДІАГНОСТИКА

ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ  КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ІНДИВІДА

Аносова Анастасия Викторовна

   Діагностика (за визначенням тлумачного словника) означає постановку діагнозу. Діагноз – заключення про стан здоров'я, визначення хвороби, травми на основі спеціального дослідження [1]. Виходить, що самодіагностика – це самостійне визначення стану свого здоров'я, своїх хвороб на основі спеціального дослідження. В чому полягає таке дослідження? У спостереженні за своїми думками, словами, вчинками, порівнянні їх із культурною нормою, що і дозволить поставити собі вірний діагноз.

   Здоров'я, за визначенням всесвітньої організації охорони здоров’я, – це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя.  В системі самопізнання Е.А. Піньковської, здоров'я фізичне розглядається як похідна від здоров'я душевного і духовного, від сформованості культури емоцій, почуттів, бажань. Адже якщо людина непомірна, наприклад, у своїх гастрономічних бажаннях і їсть більше, ніж їй потрібно і не те, що їй потрібно, а те, що дорожче і красивіше, або не вміє контролювати свої емоції, почуття і тому постійно ображається, дратується, злиться, то це неодмінно відіб’ється і на стані її фізичного здоров'я, і на взаєминах з іншими людьми.

   Система самодіагностичних методик, тестів, включених в книгу «Хто ти?» (серія книг «Спаси і збережи»), дозволяють індивіду правдиво подивитись на стан свого здоров'я. Варто зауважити, що більшість тестів, які дозволяють проаналізувати стан фізичного тіла, тіла пам’яті, бажань, емоцій, сконцентровано саме у цих частинах «Спаси і збережи». Детальний аналіз чуттєвої сфери та ментального тіла особистості здійснюється у наступних томах книги, хоча окремі методики зустрічаються і в перших семи частинах книги.  

   Правдивий і критичний погляд на себе – необхідне надбання для людини, яка прагне до позитивних перетворень власного внутрішнього світу, до саморозвитку і самовдосконалення. Також самодіагностична система, включена у «Спаси і збережи», дозволяє «відсіяти» людей, яким ця система не підходить, а значить не буде корисною і навіть може зашкодити.

    Червоною ниткою через усі книги «Спаси і збережи» проходить основоположний принцип «А ти?», який полягає у тому, що читач, дійшовши до чергової сходинки самопізнання, має запитати себе: «А я який? Чи відповідаю я моральним, душевним, духовним нормам, пропонованих автором?». Порівнюючи себе із нормою, аналізуючи динаміку внутрішніх змін людина ритмічно просувається по сходинках самопізнання, відбувається трансформація її негативних якостей в позитивні.

    Не в усіх главах книг Емма Анатоліївна ставить запитання «А ти?». Але унікальність системи самопізнання полягає в тому, що увійшовши в неї, опанувавши навички самоспостереження і самоконтролю, особистість навіть без зовнішнього стимулу (пропозиції автора «приміряти» на себе формули, пройти тест) включається у процес самоаналізу.

    Кожний тест дозволяє продіагностувати рівень сформованості у собі тієї чи іншої якості, того чи іншого вміння, наприклад, рівень миролюбства, правдивості, самовладання, тактовності, самостійності, вміння вести розмову, слухати, логічно мислити тощо. Рівні, описані у інтерпретації до тестів, співпадають із сходинками розвитку цих саме якостей і вмінь, представленими у таблиці «Леонардо», таблицею діагностики вміння міркувати та думати, що дозволяє нам розглядати самодіагностичні методики та означені таблиці як інструментарій системи самопізнання, її діагностичний комплекс. Усі тести функціонально включені в систему «від самопізнання до самовдосконалення»,  є необхідними і доцільними на кожній ступені саморозвитку особистості.

   Розглянемо дану систему на прикладі тесту «Чи правдива ти людина?» [2, с. 690; 3, с. 91-92]. Автор пропонує оцінити себе, порівнюючи і співставляючи свої вчинки в минулому та сьогоденні, та перевірити: ти брехливий за своєю сутністю, чи правдивий? Для цього необхідно швидко, без роздумів дати відповідь «Так» чи «Ні» на 6 запитань:

  1. Чи любиш ти виправдовувати себе?
  2. Чи приховуєш свої неблаговидні вчинки, щоб про це не дізнались?
  3. Чи вмієш надати опір тому, хто вказав на твої прорахунки?
  4. Чи любиш поплакати, якщо тебе спіймали на чомусь непристойному?
  5. Чи соромишся будь-якого зауваження, яке розкриває твою недосконалість?
  6. Чи вмієш у кожному зауваженні роздивитись не лише те, на що вказано, але й те, чого не побачили інші?

   В якості рекомендацій респонденту Е.А. Піньковська зазначає: «У різний час, з різними людьми, за різних обставин твоя реакція буде іншою, це зрозуміло, але ти повинен знати, що виправдовуються завжди винні. Чим несамовитіше нападаєш на інших, відстоюючи  свою правоту, тим більшою є твоя особиста провина у даному випадку. Звинувачуючи інших, виправдовуючи себе, така людина не побачить своєї помилки і ще раз програє. І знову звинуватить, і знову не побачить. Так буде продовжуватися доти, поки помилка не стане фатальною».

   Починати самодіагностику Емма Анатоліївна пропонує з упізнання у собі немиролюбства, неправдивості, сумнівів, страху, гордині і дає наступні рекомендації по опануванню умінням самодіагностики: «Спробуй визначити своє місце (сходинку) перебування у діагностичній таблиці негативних енергій. Дай оцінку своєму характеру, знаходячи знайомі з представлених якостей. Не говори, що ти миролюбивий. Ти подивись наскільки немиролюбивим буваєш інколи. Не обманюйся в тому, що правдивий, не допускай лестощів собі, скоріше відшукай ступінь у неправдивому ряду якостей. Правильно відшукати свою сходинку підкаже серце згодою чи незгодою з твоєю оцінкою самого себе…» [2, с. 682].

   Особисто для мене самодіагностика слугує своєрідним компасом у системі самопізнання, який допомагає триматися обраного курсу та сигналізує в разі відхилення від нього. Тести викорінюють неправдивість із собою, не дозволяють прикрашати себе, приховувати свої вади, виявляють не просто мою ваду чи чесноту, а її відтінки та прояви у реальному житті, допомагають не схибити у копіткій праці по самовдосконаленню.

    Практика розгляду явищ оточуючої дійсності через фундаментальний принцип «А ти?»,  закладений у книзі «Спаси і збережи», змінює на краще суб’єктивне сприйняття світу, забираючи з нього образу, претензію, підозрілість до інших та сприяючи трансформації таких негативних якостей як  упертість, жадібність, заздрість, ревнивість, гордовитість.

   Самодіагностика, являючи собою неодмінний та універсальний засіб самопізнання, складову самоаналізу, потребує постійної практики, самодисципліни, ритмічної внутрішньої роботи індивіда над собою. Лише за цих умов самодіагностика стане стійким стимулом до самовдосконалення, фактором формування внутрішньої культури індивіда та культури його зовнішніх зв’язків і взаємин.

 Література

  1. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений. – 4-е изд., дополненное. – М. : ООО «ИТИ Технологии», 2007. – 944 с.
  2. Пиньковская Э. А. Кто ты? / Серия книг «Спаси и сохрани». Том 1. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2011. – 814 с.
  3. Самодиагностика. Сборник тестов : учебное пособие / под общей редакцией Н.Б. Евтуха, Т.В. Черкашиной. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю.А., 2010. – С. 91-92.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить