Зарегистрируйтесь на нашем сайте, чтобы получить дополнительные возможности!

Спасибо за регистрацию!

Авторизация
Russian Ukrainian

СПОСІБ МИСЛЕННЯ

Рева Валентина Яківна

Хто винен, якщо немає успіху в професії, кар’єрі, здоров’ї, взагалі в житті?

Глава «Спосіб мислення» з книги «Детектор лестощів» автора Емми Піньковської дає нам можливість розібратися в цьому питанні і оцінити себе [1, с. 278 – 281]. 

Автор вирізняє три категорії, на які поділяються люди за розвитком свідомості: розумно мислячі, душевні і розумні.

Розумно мисляча «від добра» людина завжди шукає для себе відповідь: чи є і в чому саме її провина в даному конкретному неуспіху, і намагається змінити образ мислення.

Душевна (освічена, розсудлива) людина самостійно шукає і знаходить частину своєї провини в невдачі, що спіткала її, шукає шляхи подолання, спокійніше переживає невдачі, що сталися.

Розумна (грамотна і непримиренна до зла людина) знає, як правильно треба робити, але сама не все і не завжди вміє зробити якісно, тому вона буває надмірно критичною до інших, допускає помилки. Така людина при власних неуспіхах шукає: хто винен у її нездоров’ї, бідності, невдачах. При цьому винних вона шукає: у батьках, друзях, керівниках, колегах, лікарях, вчителях, суддях.

Невдячний нащадок завжди звинувачує своїх батьків.

Маловіруючий  не осмислює, що щастя жити йому вже надано, а блага здобуваються «по Вірі» в Божественну справедливість відповідно з його особистими заслугами і обов'язково з додаванням  його дій на благо інших людей.

Лицемір звинувачує друзів, колег, керівників у тому, що вони недостатньо уважні, справедливі до нього. Насправді це означає, що він сам такий по відношенню до них. Він забувся про закони дзеркала, магніту, аналогії (що у самого було  в думках, те в інших у словах і діях по стосовно тебе).

Порушник завжди звинувачує лікарів у своєму нездоров’ї, тому що сам порушив основні правила людської моралі (не нашкодь, не суди, ніщо не занадто).

Невіглас  завжди звинувачує вчителів у своїй некомпетентності і мізерних знаннях, тому що не знає основних учнівських правил у власній  освіті (бажання, постійність, працьовитість).

Злочинець - той, хто потрапив хоча б один раз в залежність від вироку судді і звинувачує його в несправедливому ставленні до себе. Він сам одного разу переступив межу дозволеного і знехтував чинним законодавством, написаним на основі заповідей (не убий,  не збреши, не вкради).

Розумно мисляча людина має ряд повноцінних чеснот:

  • працьовита, і кожна розпочата нею справа втілюється на благо для неї самої і для інших;
  • самостійна, і тому будь-яке рішення, прийняте нею, буває правильним;
  • самодостатня (не залежить від обставин),  орієнтується у виборі засобів і часу для творчості.

Вільна від невігластва, образ, жадібності, заздрості і ревнощів розумно мисляча людина не обтяжує себе питаннями: хто винен? що робити ? як робити? коли починати? Відповідь на ці запитання дає собі сама: тоді-то, тому-то, так-то [1, с. 279 – 280].

Читаючи цю главу, згадала такий момент, коли на початку занять самопізнанням ще не була знайома з законами дзеркала і магніту, і лише після ознайомлення з ними зрозуміла, що моє невдоволення в думках діями керівника призвело до його негативних дій і проявів словом на мою адресу.

Той, хто послідовно і ритмічно займається самопізнанням, засвоїв добре теорію, сам наодинці з собою може виявити «неповноцінність» своїх знань.

Він знає перше правило самопізнання – не бійся побачити свої недоліки!

Знає і головне правило самовдосконалення: як тільки виявив недолік в собі, відразу виправляй! Прояви обурення тим, що в думках міститься багато не цінного (не мирне,  не правдиве,  не скромне), і обурившись на себе такого, в образі уяви свій новий стиль поведінки, свої інші висловлювання, навіть інші думки!

Самовдосконалення важке, але дуже цікаве заняття.

Пам’ятаю, як раніше намагалася поділитися, а потім і нав’язати своїм дітям те, чим сама займаюся. Це завжди призводило до негативних наслідків. Почала спостерігати за ними і зрозуміла, що вони набагато кращі за мене. Вони обрали свій шлях набору знань про себе. Я припинила свої настанови в цьому напрямку, і стала набагато спокійніше.

 Література

  1. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани: в 3-х т. Том 3: «Детектор лести» / Э. А. Пиньковская .– Черкассы : Издатель Чабаненко Ю.А., 2013. – 436 с.
  2. Евтух Н. Б, Пиньковская Э. А., Черкашина Т. В. Методики личностно-профессионального самосовершенствования субъекта педагогической деятельности на основе самопознания : учебно-методическое пособие / Н. Б. Евтух, Э. А. Пиньковская, Т. В. Черкашина. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2016. – 406 с.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить