Зареєструйтесь на нашому сайті, щоб отримати додаткові можливості!

Дякуємо за реєстрацію!

Авторизация

ПРО ЗАКОН ЛЮБОВІ У КНИЗІ Е. ПІНЬКОВСЬКОЇ «КАЗКИ ГАБРІЕЛИ»

Аносова Анастасия Викторовна

Давно відомо, що всі лиха світу від нестачі любові. І мова йде не про те егоїстичне почуття самолюбства, яке з надлишком заполонило уми й серця сучасників і яке помилково називають любов’ю, ховаючи і віддаляючи тим самим Любов справжню – милосердну, чисту, життєдайну.

У вірші Емми Піньковської «Енергія любові» є чудові слова, що суть любові – у її віддачі:

«Любовь – от Бога Дар своим твореньям.

А всякий Божий Дар велит Он всем раздать.

Смотри, запоминай, как Божье повеленье

Стремится исполнять святая мать…» [2, с. 8].

Гостра і хронічна нестача любові у житті людей призводить до жахливих наслідків – лише подивитись у очі дитини, серце якої не наповнене батьківською любовю, і можна побачити глибину її нещастя. Одна доля – це краплина в океані людства, але з кожної краплини цей океан і складається…

Той, хто торує шлях самопізнання і самовдосконалення, знає, що зміни необхідно починати з себе. Тому, хто хоче осмислити світле почуття любові, в нагоді стане серія книжок Емми Піньковської «Казки Феї Фасти», «Казки Габріели» (у двох частинах). Казки допомагають відчистити цей скарб – Любов справжню – від всього наносного і непотрібного у своєму серці та прокладають шлях, який допоможе до Неї доторкнутися.

У цій публікації наводяться витримки стосовно закону Любові з першої частини «Казок Габріели», що побачила світ у 2021 році [1].

…Учні феї Фасти не були чарівниками, вони знали, що див немає, є різний рівень Знань. Приходячи на землю, вони, використовуючи надбані Знання про Закони Царства і власний промінь любові, що зберігається в серці в усіх, могли демонструвати деякі «дива».

Якщо творити добро від чистого серця, щиро, безкорисливо, то воно сприймається багатьма людьми як диво, тому що самі вони так не вміють ані думати, ані говорити, ані вчиняти.

Дивом люди забобонні вважать те, що вище їхнього власного розуміння й вміння. Учні Феї знали, що без Любові Знання, що застосовуються, не чинять дивовижних перетворень!..[1, с. 16].

…Назви багатьох вищих Законів здавна і добре відомі людям. Про них чули, і майже всі повторювали, як заповіді Божі. Добре жити в суспільстві за законами: Любові, Співчуття, Милосердя і Прощення. Люди знають про це, говорять і бідкаються, що не всі живуть за цими законами.

Учні, приходячи на землю, бачили, як часто люди дивувались і навіть обурювалися, чому так багато тих, хто живе у злобі й ненависті, не співчуває чужому горю, зловтішається. Проте самі у своїх бідах шукають винних і, не вміючи пробачати навіть ближніх своїх, мстять їм.

У випадку, коли у таких людей виходило своєю злобністю заразити навколо себе нестійких друзів, родичів і колег, атмосфера над містом чи країною різко погіршувалася. Наставала епідемія озлоблення.

Чи епідемія лицемірства, тобто велика кількість людей, заражаючись злобою, втрачала свою енергію Любові. Ті, хто інфікувалися лицемірством, втрачали Правдивість і приймали несправедливі рішення, говорили несправедливі звинувачення і вчиняли такі ж дії… [1, с. 18-19].

… - Габріело, як же обрати собі друга? Як не помилитися в людині, якщо в ній чесноти перемішались з поганими рисами так, що відразу і не побачиш, чого в ній більше? Чи є якесь правило? – запитала Ляля свою подругу при зустрічі.

- Таке правило існує. Навчись дивитися на людину крізь промінь любові, як дивишся на саму себе, і тоді всі погані якості в ній одразу поменшають удвічі, а хороші примножаться у десять разів… [1, с. 29-30].

… - От, я розумію, що коли діти маленькі, вони мають слухатися батьків і вчителів. Це, з часом, допоможе бути їм бути слухняними законам, за якими суспільство живе. Але така властивість з’являється за наявності миролюбності у людині. А миролюбність – це енергія любові. Але як дізнатися, а скільки цієї енергії любові може бути в одній людині? Чи можна виміряти це чи неможливо? І взагалі, на мою думку, багато любові не буває. Навпаки, частіше людям не вистачає енергії любові, щоб полюбити всіх, хто навколо них, так само, як себе.

- Лялю, ти можеш зараз сформулювати одне з усіх питань, які ти поставила, на який хотіла б отримати відповідь від мене?

- Один? Від тебе? Добре… Габріело, скажи, чи вірно я розумію, що у людини, яка всіх ображає, мало накопичено у серці енергії любові? – запитала Ляля.

- Не тільки у того, хто ображає, але й у того, хто ображається на всіх, теж любові недостатньо, - відповіла Габріела… [1, с. 56].

… - Як же мені навчити дітей бути добрими і вдячними? Адже турботу про них проявляють стільки різних людей, а діти не всі добрі!

- Доброті, Лялю, якщо людина переповнена енергією ненависті, як і будь-якому іншому доброчесному почуттю, навчити непросто. Особливо, якщо в людині дуже мало енергії любові. Тому в середовищі людей розумно мислячих почуття добрі виховують, культивують, тобто прищеплюють дітям їхні батьки з моменту народження. Те саме роблять і інші члени родини в сімейному колі, потім учителя в школі наповнюють добротою учнів. Як правило, друзі і навіть перехожі на вулиці, коли проявляють культуру поведінки, теж виховують своїм прикладом. А діти, які схильні до накопичення енергії любові у собі, їх наслідують, тільки і всього… [1, с. 65].

… - Що саме нескромно, Лялю?

- Ну, те, що вони ж для себе вчать уроки, щоб стати розумнішими. А якщо чекають похвали від учителя чи від батьків, тоді виходить, що наче вони роблять послугу своїм батькам і вчителям у тому, що ходять до школи і виконують завдання. Так?

- Так, Лялю, вірно міркуєш. Ці діти ще не полюбили розумову працю так, як ті, котрі бачать інтерес і користь від навчання. Ті, хто любить розумову працю, і навчаються на «відмінно», їм легко це вдається. Ось тобі найяскравіший приклад закону любові в дії, коли «любов у тобі» (любов є в дитині до навчання). Але ті, хто з самого раннього дитинства не привчені до розумової праці, не зацікавлені у навчанні, вони ходять за знаннями до школи проти своєї волі. Тобто вони, певною мірою, роблять зусилля над собою. Ти знаєш, що найтяжче дається людині? Перемогти себе саму. Тобто побачити, дати оцінку своїм надмірним бажанням чи нешкідливим звичкам і видозмінити їх (бажання і звички) зовсім непросто буває людині. Тому такі учні й очікують винагороду за ту внутрішню працю з виправлення власних недоліків і набуття слухняності. Але, як ти знаєш, деякі (гордовиті) люди у десять разів завищують свої особисті заслуги і у стільки ж разів применшують заслуги іншої людини. Розуміючи це, будь поблажливою з такими учнями. Зменшуй удвічі своє невдоволення ними.

- Це ж треба! Вони для себе стараються, а я їх ще й хвалити маю?

- Лялю, Лялю, ти забула про наявність і про якість енергії любові в людях. Вся справа в цьому. Нестача любові до себе і до інших людей проявляється, як правило, у хворобах… [1, с. 70-71].

… - …Я сказала: «нестача любові до себе і до інших людей проявляється, як правило, у хворобах», маючи на увазі тих, хто ані себе, ані інших не любить правильно. Мова йде про якісну характеристику такого почуття, як любов. Буває любов егоїстичною, прощаючою і жертовною. Розумієш? – Габріела подивилась уважно на Лялю… [1, с. 72-73].

… Учениця Феї пригадала слова про те, що в світі людей всі лиха, проблеми і негаразди відбуваються через відсутність любові людини до природи, людини до людини і, що головне – людини до самої себе.

На тому занятті у Феї деякі учні поставили питання: «Хіба може бути таке, щоб людина не любила себе?». Фея змусила всіх подумати і навести приклад відсутності любові людини до самої себе.

Учні довго думали. Габріела здогадалась тоді сказати, що всі шкідливі звички і хронічні хвороби, якщо вони є у якоїсь певної людини – це наслідок, а причиною слугує нестача любові до самої себе. І тихо додала: «Чи її відсутність. Коли немає любові до себе, до людей, до довкілля ані в душі, ані в розумі».

- Вірно міркуєш, Габріело, - сказала Фея, і кивнула кілька разів головою на знак згоди… [1, с. 131].

… Габріела зіщулилась і спробувала скинути з себе думки, що наринули про безвихідь, безнадію і крах, які так і огортали її. Панічний страх відчувався в атмосфері міста дуже сильно і вже починав впливати навіть на хід її думок і емоції.

Внутрішньо зосередившись на опорі чужим думкам і емоціям, Габріела продовжила свої роздуми:

- Тобто, зараз хворіють (новим епідемічним вірусним захворюванням) ті, хто не наповнений енергією любові до себе у достатній мірі? Крім того, і в атмосфері навколо витає замість енергії любові і турботи один про одного, паніка, страх, енергія непримиренності, лицемірства і хитрощів. Кепські справи! Треба щось робити і негайно! Хочеться допомогти людям…[1, с. 136].

… - Габріела зізналася тихо:

- Але я не до кінця розумію механізм такого врятування. Чи можу я запитати: як це відбувається?

- Уяви собі, що так само, як ми спілкуємось з тобою, у мене є можливість спілкуватися і з іншими людьми, які зайняті іншими проблемами. Всі вони думають, як і ти про добро, розмірковують й осмислюють події, подібно тобі, але в інших напрямках. Ти знаєш про закон відповідності? Тому твій досвід рятування від чогось можна розповсюдити на десятки тисяч людей, зайнятих іншими справами і, таким чином, убезпечити їх від хвороби, щоб не переривати їхньої творчості, не відволікати їх час і сили на невластиву їхній діяльності проблему. Ти рятуєш себе і передаєш свій досвід запобігання від впливу нової інфекції Лялі. А хтось у цей самий час напрацьовує особистий досвід рятування від інших впливів. Так і рятуються люди, в усі віки, турбуючись один про одного. Хіба ти забула про феномен рятування енергією Любові?

- Знаю. Але не уявляла собі, як це відбувається. Про глибину закону відповідності в усьому і завжди навіть не замислювалась. А це так важливо, виявляється.

- Вірно. На цьому тримається життя!... [1, с. 137- 138].

… Ляля запнулася, подивилася на Габріелу, але коли та кивнула на знак згоди, продовжила свої міркування:

- Що ж це виходить? Відсутність любові до себе і до оточуючих викликало таке стихійне лихо (епідемію) на всій планеті?

- Так, Лялю, зараз ти побачила й усвідомила найголовнішу причину цього всесвітнього лиха: нестача любові до себе, яка полягає у наявності хронічних хвороб і слабкому ментально-емоційному імунітеті. Крім того, нестача чи відсутність любові до ближнього свого, який полягає у непослуху проголошеним карантинним мірам профілактики, - дуже серйозно підтвердила Габріела.

Видно було, що Ляля намагалась образно осмислити усе, що говорилося. І Габріела продовжила:

- Уяви собі, що ця пандемія означила гранично припустимі на даний час сходини в рівні ненависті, брехливості, невдячності і безвідповідальності у людських взаєминах. Сходини людської ненависті у різноманітних її проявах нагадаю: ненависть – зловредність – злорадність – непримиренність – нетерпимість – немиролюбність. Ці почуття, як ми знаємо, протилежні любові.

Габріела подивилася на Лялю і запитала:

- А які сходини є в рівні любові, пам’ятаєш?

- Звичайно, пам’ятаю, - швидко відповіла Ляля, - називаю відповідно до сходин, протилежних тим, які ти називала у рівні ненависті. Це почуття: любові – співчуття – милосердя – прощення – розуміння – терпіння – миролюбності.

- Тепер замислись: звідки взятися миролюбності, якщо немає терпіння в людині? Чи звідки візьметься прощення, якщо у тебе немає розуміння: чому інший вчинив так, а не інакше?... Ти вірно думаєш, Лялю, про свою роль у запобіганні пандемії паніки, страху й апатії, - серйозно продовжила розмову Габріела. – Спочатку збережи себе і врятуй оточуючих від бездумного порушення правил і розпоряджень, які спрямовані на профілактику інфікування… [1, с. 144-145].

І завершити хотілося б ще однією строфою з вірша «Енергія любові»:

Чтобы владеть Энергией Любви

Ее отдачу надо бы познать.

Энергия Любви – то Божий Дар Любви.

Энергия Любви – то Божия печать! [2, с. 8]

Література

  1. Пиньковская Э. А. Сказки Габриэлы. Черкассы: Издатель Чабаненко Ю. А., 2021. 152 с.
  2. Пиньковская Э. А. Энергия любви: сборник стихотворений. Изд. 2-е. Черкассы: Издатель Чабаненко Ю. А., 2015. 106 с.

dobroe serdtse

Додати коментар

Захисний код
Оновити