ПРО ПАТРІОТИЗМ І ПАТРІОТІВ
Моє розуміння патріотизму в цілому збігається з тим, що пишуть в словниках.
Патріотизм – відданість і любов до своєї Вітчизни, до свого народу, готовність до будь-яких жертв і подвигів в ім'я інтересів своєї Батьківщини.
Жертва – добровільна відмова на користь кого-небудь, чого-небудь.
Про різні форми та прояви патріотизму особливо не замислювався.
Зацікавила мене глава в книзі «Хто ти?» Е. А. Піньковської з назвою «Відчуй себе патріотом своєї країни» [1, с. 81].
Здивував несподіваний підхід до прояву патріотизму.
«Принести в жертву хоча б частину негативних рис, які в міру вдумливого читання виявиш в собі.
Це так просто, підвладне всім. Але це і складно. Архіскладно! Інакше ми всі, люди, що живуть на планеті, були б вже без вад».
Поміркувавши і почитавши ще й політичний лікнеп автора, у декількох статтях та у брошурі «Абетка виборця», зрозумів і погодився з тим, що: «Майбутнє країни залежить від твоєї праці в перебудові власного мислення з низького чи середнього рівня в наступний, більш високий. Відчути себе будівничим майбутнього можеш і ти, якщо патріот».
Чітко усвідомив що носити вишиванку, співати хором, ходити строєм з правильними гаслами, прапорами і плакатами зовсім недостатньо.
Щодо спекулювання на патріотичних почуттях співвітчизників і підміни, спотворення суті поняття патріотизму, думаю, це не тільки безвідповідально, але й злочинно.
Очевидно, що починати треба з себе і подавати особистий приклад оточуючим. Довгоочікувані зміни в країні відбудуться тоді, коли більшість громадян замислиться: а що там у мене всередині: в душі і розумі? Що мені потрібно змінити в собі? Без цього мало що зміниться, оскільки не буде розуміння основних причин існуючих проблем і рушійних сил загальних світових процесів.
На мою думку, три фундаментальні причини («кити») сучасних проблем це:
Піньковська Е. А. відмічає, що без культури і позначення цінностей в людині важко відшукати відповідальність. А при наявності культури (ментальної, емоційної, в бажаннях і в пам'яті) і відповідальності (а ще й миролюбності, правдивості, вдячності) в людині, можна очікувати від такого патріота і створення системи з подолання «керованого хаосу», і впорядкування свідомості «патріотів» (які вміють поки що мислити лише просто і зручно для здійснення своїх бажань).
Справжніх патріотів, готових пожертвувати своєю жадібністю, лицемірством, безвідповідальністю, замало ще (свідомість у тих, хто отримує владу поки або у сплячому стані, або сп’яніла від уседозволеності, і чинить речі, які малозрозумілі простому народу).
Стає ясно, як резюмує автор, що не варто губитися і лякатися сенсу, закладеного у слові «патріотизм», важливо особисте бажання стати іншим [1, с. 82].
Література
1. Пиньковская Э. А. Кто ты? (серия книг «Спаси и сохрани») / Э. А. Пиньковская. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2011. – 814